1. (біол.) Тип розмноження, при якому наступне покоління утворюється в результаті злиття двох статевих клітин (гамет), що мають різний набір хромосом, зазвичай від різних батьківських організмів; статевий процес.
2. (генет.) Стан, коли соматичні клітини організму містять два набори хромосом (диплоїдний набір), один з яких успадкований від материнського, а інший — від батьківського організму.