диференціація

1. Розділення, розчленування цілого на окремі частини, елементи або групи за певними ознаками; процес, внаслідок якого з’являються відмінності між частинами, що були однорідними.

2. (У біології) Зміна в ході розвитку організму, що призводить до спеціалізації клітин, тканин чи органів та виникнення між ними структурних і функціональних відмінностей.

3. (У математиці) Обчислення диференціала функції; знаходження похідної.

4. (У соціальних та економічних науках) Розподіл, розшарування суспільства, галузей господарства, ринків тощо на окремі групи за певними критеріями (наприклад, за доходами, професіями, рівнем розвитку).

Приклади вживання

Приклад 1:
Диференціація за цілями подорожі на основі моніторингу туристичних потоків. Це надзвичайно важливе для визначення мети та програми перебування туриста в місті.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Між ними мусили бути відміни (бо етнографічна диференціація мусила зазначитися ще перед індоєвропейським розселенням), але не так сама по собі різка, Щоб a priori[23] право зв’язувати з нею якісь різкі культурні відміни. Там, де вони були вже в тих часах ближчого споріднення і сусідства, вони свій початок ведуть, властиво, знов-таки від чужих культурних впливів і чужорідних домішок, отже зводять питання знову до міжнародної культурної ендосмози.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Приклад 3:
Чим більша диференціація споживачів, тим складніша система маркетингу i тим більше витрат вона потребує для забезпечення комерційного та рекламного вплиФ ву на ринок. Можна запропонувати розроблений нами підхід до розФ поділу функціональних обов’язків між підрозділами діючого промислового підприємства.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |