Органічна сполука, похідна кетоксиму, у якій два фенільні замісники приєднані до карбонільної групи, що утворює оксим; використовується в органічному синтезі та як проміжна речовина.
дифенілкетонооксим
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |