дифамація

[dɪfɑmɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Поширення неправдивих відомостей, які ганьблять честь і гідність людини, підривають її репутацію; наклеп.

  2. (Юриспруденція) –

    У праві: публічне поширення завідомо неправдивих відомостей, що принижують честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію, що є кримінальним правопорушенням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дифамація, р. дифамації, д. дифамації, з. дифамацію, о. дифамацією, м. дифамації, к. дифамаціє

Більше записів