дьидя

[dʲɪdjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Релігія) –

    (діал.) Те саме, що дідько, чорт, біс — злий дух, демон у народних віруваннях.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Про хитрого, спритного, вправного або ж злого, негарного чоловіка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дьидя, р. дьиді, д. дьиді, з. дьидю, о. дьидею, м. дьиді, к. дьиде

Більше записів