1. (про рослини) втрачати культурні властивості, перероджуватися в дику форму; здичавіти.
2. (переносно, про людину) втрачати навички цивілізованої поведінки, ставати грубим, неввічливим, відлюдькуватим.
дичавітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |