дичавітися

[dɪt͡ʃɑʋitɪsjɑ] Дієслово

Буква:Д

Значення

  1. (про рослини) втрачати культурні властивості, перероджуватися в дику форму; здичавіти.

  2. (переносно, про людину) втрачати навички цивілізованої поведінки, ставати грубим, неввічливим, відлюдькуватим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я дичавіюся, ти дичавієшся, він дичавіється, ми дичавіємося, ви дичавієтеся, вони дичавіються

Більше записів