Значення
-
Втрачати культурні, цивілізовані риси, ставати диким, неввічливим, неотесаним.
-
Про рослини: втрачати властивості культурної, садової форми, перероджуватися в дикий стан.
-
Ставати безлюдним, пустіти, перетворюватися на дику, необжитішу місцевість.
-
Перен. Погіршуватися, занепадати, втрачати колишній добрий стан або якості (наприклад, про майстерність, мистецтво).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дичавію, ти дичавієш, він дичавіє, ми дичавіємо, ви дичавієте, вони дичавіють