дякон

[djɑkon] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Релігія) –

    Церковнослужитель у християнських церквах, який належить до нижчого ступеня священства, допомагає священнику під час богослужіння та здійснює деякі інші обов’язки.

  2. (Історія) –

    У Стародавній Греції та Римі — особа, яка служила при храмі, виконуючи допоміжні функції, або служник у громадських справах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дякон, р. дякона, д. дяконові, з. дякона, о. дяконом, м. дяконі, к. дякон

Більше записів