дядинка

[djɑdɪnkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма від іменника “дядько”, що вживається для позначення молодшого брата батька або матері, або взагалі молодого чоловіка, близького до родини.

  2. (Лінгвістика) –

    Розмовне звертання до знайомого чоловіка, часто старшого за віком, що виражає приязнь або повагу (аналогічно до “дядько”).

  3. (Географія) –

    Власна назва географічних об’єктів (наприклад, невеликих річок, урочищ), що походить від прізвиська або імені власника землі (Дядинка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дядинка, р. дядинки, д. дядинці, з. дядинку, о. дядинкою, м. дядинці, к. дядинко

Більше записів