Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма від іменника “дядько”, що вживається для позначення молодшого брата батька або матері, або взагалі молодого чоловіка, близького до родини.
- (Лінгвістика) –
Розмовне звертання до знайомого чоловіка, часто старшого за віком, що виражає приязнь або повагу (аналогічно до “дядько”).
- (Географія) –
Власна назва географічних об’єктів (наприклад, невеликих річок, урочищ), що походить від прізвиська або імені власника землі (Дядинка).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дядинка, р. дядинки, д. дядинці, з. дядинку, о. дядинкою, м. дядинці, к. дядинко