дядик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “дядько”, що вживається для звертання до старшого чоловіка, часто незнайомого, з метою виявити повагу або доброзичливість.

2. (розм.) Назва рідного брата батька або матері (дядька), що вказує на близькі, теплі стосунки.

3. (перен., жарт.) Про будь-якого дорослого чоловіка, особливо немолодого.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |