Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “дядько”, що вживається для звертання до старшого чоловіка, часто незнайомого, з метою виявити повагу або доброзичливість.
- (Лінгвістика) –
(розм.) Назва рідного брата батька або матері (дядька), що вказує на близькі, теплі стосунки.
- (Лінгвістика) –
(перен., жарт.) Про будь-якого дорослого чоловіка, особливо немолодого.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дядик, р. дядик, д. дядик, з. дядик, о. дядик, м. дядик, к. дядик