дядик

[djɑdɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “дядько”, що вживається для звертання до старшого чоловіка, часто незнайомого, з метою виявити повагу або доброзичливість.

  2. (Лінгвістика) –

    (розм.) Назва рідного брата батька або матері (дядька), що вказує на близькі, теплі стосунки.

  3. (Лінгвістика) –

    (перен., жарт.) Про будь-якого дорослого чоловіка, особливо немолодого.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дядик, р. дядик, д. дядик, з. дядик, о. дядик, м. дядик, к. дядик

Більше записів