дядьо

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Розмовне звертання до чоловіка старшого за віком, часто незнайомого.

2. (Лінгвістика) –

   Розмовне позначення чоловіка, який перебуває у стосунках із чиєюсь тіткою (наприклад, чоловік тітки, чоловік сестри батька чи матері).

3. (Лінгвістика) –

   У дитячому мовленні або при звертанні до дітей: брат батька чи матері, тобто той, хто припадає дитині дядьком.

Правопис та відмінювання