дядько

1. Брат батька чи матері, а також чоловік тітки.

2. Звертання до старшого чоловіка, часто незнайомого, що виражає повагу або приязнь.

3. Уживається як складова частина прізвиська, псевдоніма або прозивної назви (наприклад, дядько Тарас, дядько Степан).

4. Дорослий чоловік, який є членом певного колективу, товариства (зазвичай у звертанні або розмовному стилі).

Приклади вживання

Приклад 1:
Дія I . .
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
. «Той, що в скалі сидить».
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
Батько вже збираються, мнуть табаку у череїтку, а дядько Микола зайдуть за ними з Степаном разом. От гарбузяку пiднесуть, от смiха буде!
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Частина мови: іменник (однина) |