дядечко

[djɑdɛt͡ʃko] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшливо-пестлива форма до слова «дядько» — брат батька чи матері, або чоловік тітки.

  2. (Лінгвістика) –

    Звертання до старшого чоловіка, що виражає повагу або приязнь.

  3. (Література) –

    Уживається як складова частина прізвиська або прізвища деяких фольклорних чи літературних персонажів (наприклад, Дядечко Стер, Дядечко Том).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дядечко, р. дядечко, д. дядечко, з. дядечко, о. дядечко, м. дядечко, к. дядечко

Більше записів