дячити

[djɑt͡ʃɪtɪ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (заст.) Виконувати обов’язки дяка, церковного службовця; бути дяком.

  2. (перен., розм., часто ірон.) Поводитися підлабузницьки, улесливо; заискувати, догоджати комусь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дячита, р. дячити, д. дячиті, з. дячиту, о. дячитою, м. дячиті, к. дячито

Більше записів