Дружина дяка (церковного службовця) у православній чи греко-католицькій церкві.
Донька дяка.
дячиха
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Та то вдова, дячиха. — Тут якась вже вербувала мене до себе й сказала, щоб до Волоської питатись, — чи не вона це буде?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |