дяченко

[djɑt͡ʃɛnko] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Прізвище українського походження, що походить від назви професії «дяк» (церковний служка, псаломщик).

  2. (Історія) –

    (іст.) Назва військової посади в Запорозькій Січі: урядник, який відав артилерією, порохом, снарядами та іншим військовим майном; канцелярист при кошовому отамані.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дяченко, р. дяченка, д. дяченкові, з. дяченка, о. дяченком, м. дяченкові, к. дяченку

Більше записів