двоїна

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Граматична категорія, що виражає два предмети або істоти, які виступають як парний або сполучений об’єкт; форма іменника, числівника, займенника або дієслова, що вказує на два об’єкти (характерна для давньої та деяких сучасних слов’янських і інших мов).

2. (Лінгвістика) –

   (у лінгвістиці) Форма двоїнного числа; конкретне слово, утворене за допомогою закінчень двоїнного числа.

Правопис та відмінювання