двоїльник

1. (лінгв.) Слово, яке належить до двох різних граматичних родів (напр., іменник «сирота» може вживатися як чоловічого, так і жіночого роду залежно від статі об’єкта).

2. (заст.) Особа, яка має дві ролі, два обличчя; дволика, лицемірна людина.

Приклади:

Відсутні