1. Вміння вільно володіти двома мовами; білінгвізм.
2. Наявність двох офіційних або державних мов на певній території.
3. У лінгвістиці: стан суспільства або індивіда, коли в побуті, освіті чи офіційному спілкуванні паралельно функціонують дві мови.
Словник Української
Буква
1. Вміння вільно володіти двома мовами; білінгвізм.
2. Наявність двох офіційних або державних мов на певній території.
3. У лінгвістиці: стан суспільства або індивіда, коли в побуті, освіті чи офіційному спілкуванні паралельно функціонують дві мови.