1. Який має два різних, часто протилежних, вияви, аспекти або значення; двозначний, неоднозначний.
2. Який існує у двох формах, видах або варіантах; подвійний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який має два різних, часто протилежних, вияви, аспекти або значення; двозначний, неоднозначний.
2. Який існує у двох формах, видах або варіантах; подвійний.
Приклад 1:
Знання управління виробництвом носять двоякий, але взаємопов’язаний характер: з одного боку, для управління підприємством важливий внутрішній аспект (внутрішньоФ фірмові залежності підсистем по циклу “витрати – виробФ ництво – випуск“); з іншого – він повинен враховувати і зовнішній аспект у формі трансакцій системи “організація” з її зовнішнім середовищем та відповідних зворотних зв’язків. Важливою складовою процесу трансферу технологій є наФ явність творчого підходу в бізнесі.
— Котляревський Іван, “Енеїда”