двояковгнутий

1. (про лінзу) Такий, що має дві увігнуті поверхні, які викривлені всередину.

2. (про форму) Маючий вигляд, коли обидві сторони або поверхні є увігнутими.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |