1. Оптична властивість лінзи або іншого прозорого тіла, яка полягає в тому, що обидві її поверхні є увігнутими, завдяки чому промені світла, що проходять крізь неї, розходяться.
2. Медичний термін, що описує аномальну форму еритроцита (червоного кров’яного тільця), коли він має увігнутість з обох боків, що є ознакою деяких захворювань (наприклад, залізодефіцитної анемії).