двоякопилчастість

[dʋojɑkopɪlt͡ʃɑstistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Ботанічна характеристика листкової пластини, у якої пилчасті зазубрини по краю листка мають власні дрібніші зубчики, утворюючи подвійну пилчастість.

  2. (Зоологія) –

    У зоології — будова крайок чи поверхонь, що мають подвійні пилчасті виступи, схожі на зубці двох рядів пилок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двоякопилчастість, р. двоякопилчастості, д. двоякопилчастості, з. двоякопилчастість, о. двоякопилчастістю, м. двоякопилчастості, к. двоякопилчастосте

Більше записів