двовипуклий

1. (про лінзу, скло тощо) Такий, що має дві опуклі поверхні, вигнуті в один бік.

2. (про форму, обрис) Схожий на форму лінзи з двома опуклостями; опуклий з обох сторін.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |