двовипуклий
[dʋoʋɪpuklɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(про лінзу, скло тощо) Такий, що має дві опуклі поверхні, вигнуті в один бік.
-
(про форму, обрис) Схожий на форму лінзи з двома опуклостями; опуклий з обох сторін.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двовипуклий, р. двовипуклого, д. двовипуклому, з. двовипуклого, о. двовипуклим, м. двовипуклім