двоввігнутий
[dʋoʋʋiɦnutɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(про поверхню) Такий, що має дві вгнуті ділянки, вигини або западини; зігнутий увігнуто з двох сторін.
-
(про лінзу) Оптичний елемент, обидві поверхні якого є вгнутими.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двоввігнутий, р. двоввігнутого, д. двоввігнутому, з. двоввігнутого, о. двоввігнутим, м. двоввігнутім