двовершинний

1. Який має дві вершини, два верхніх кінці або два виступаючих піки (про гори, хвилі, графіки тощо).

2. У біології: який має два максимуми в розподілі ознак або два піки активності (про криві, цикли).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |