двотумбовість

[dʋotumboʋistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість або якість бути двотумбовим, тобто мати два тумби (опорні стійки, пілони) як конструктивну основу, що характерно для деяких типів споруд, зокрема мостів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двотумбовість, р. двотумбовості, д. двотумбовості, з. двотумбовість, о. двотумбовістю, м. двотумбовості, к. двотумбовосте

Більше записів