двоцентровий

1. Який має два центри або осередки, зокрема про організаційну структуру, наукову установу, міське планування тощо.

2. У геометрії: властивий двом центрам, що має два фокуси (наприклад, про еліпс).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |