двотемність

Значення

1. (Література) –

   Властивість або якість того, що складається з двох тем, двох основних сюжетних ліній або двох ключових мотивів (у художньому творі, музичній композиції тощо).

2. (Література) –

   У літературознавстві та мистецтвознавстві — композиційний принцип, за яким твір ґрунтується на двох основних, часто контрастних, темах, що розвиваються паралельно або переплітаються.

Правопис та відмінювання