двотакт

[dʋotɑkt] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Двотактний двигун внутрішнього згоряння, робочий цикл якого відбувається за два ходи поршня (оберти колінчастого вала) — за один такт стиснення та робочий хід і за другий такт випуску та впуску.

  2. (Техніка) –

    Робочий цикл такого двигуна, що складається з двох тактів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двотакт, р. двотакту, д. двотактові, з. двотакт, о. двотактом, м. двотакті, к. двотакте

Більше записів