Значення
- (Техніка) –
Властивість або стан, коли об’єкт, система чи організація складається з двох окремих, часто функціонально різних, секцій (відділів, частин, блоків).
- (Техніка) –
У техніці, архітектурі, виробництві: конструктивна особливість виробу, споруди чи механізму, що має дві чітко виражені та з’єднані між собою секції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двосекційність, р. двосекційності, д. двосекційності, з. двосекційність, о. двосекційністю, м. двосекційності, к. двосекційносте