1. Жінка, яка належить до дворянського стану; представниця дворянства.
2. (заст.) Дружина дворянина.
дворянка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та ба: вона — красуня, чиста тобі дворянка, як пава, — ну і погнався. І він її любив, Богу на неї молився, упадав біля неї, а вона… Ну, сказано, не пара.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: іменник (однина) |