дворушниця

1. Жінка, яка зраджує своїй державі, переходячи на бік ворога під час війни або конфлікту; зрадниця, колаборантка.

2. (Переносно) Жінка, яка діє двоїсто, нещиро, зраджує принципам або обіцянкам; дволика особа.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |