Значення
-
(заст.) Бути дворушником, тобто особою, яка зраджує своїх співвітчизників або справу, працюючи на ворожу сторону, переважно в політичному або ідеологічному контексті; діяти як зрадник, колаборант.
-
(перен., розм.) Поводитися двояко, лицемірно; говорити або робити одне, а думати й мати на увазі інше; обманювати, пристосовуватися до обставин з корисливих міркувань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дворушничаю, ти дворушничаєш, він дворушничає, ми дворушничаємо, ви дворушничаєте, вони дворушничають