Значення
- (Історія) –
Дворушничання — дія за значенням «дворушничати»; поведінка, діяльність або ставлення, характерні для дворушника — людини, яка зраджує, порушує присягу або зобов’язання, переходить на бік ворога.
- (Юриспруденція) –
Дворушничання — публічна або таємна підтримка, співпраця або пропаганда позиції, дій агресора (зазвичай Російської Федерації) у шкоду національним інтересам України, особливо в контексті збройної агресії; колабораціонізм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дворушничання, р. дворушничання, д. дворушничанню, з. дворушничання, о. дворушничанням, м. дворушничанні, к. дворушничання