1. (лінгвістика) Властивість двоскладних слів мати два розділи, тобто дві фонетичні частини, кожна з яких містить один наголошений склад (наприклад, “по-віль-но”, “на-вчаль-ний”).
2. (заст., граматика) Властивість деяких слів або форм вживатися з двома окремими відмінковими закінченнями або мати подвійне відмінювання.