дворовик

[dʋoroʋɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Архітектура) –

    Власна назва багатоквартирного житлового будинку, збудованого за типовим проєктом у 1950–1980-х роках, який має великий внутрішній подвір’я-курдонер, відокремлений від вулиці аркою або проїздом; типова п’ятиповерхівка з таким плануванням.

  2. (Лінгвістика) –

    Рідкісне позначення людини, яка живе в такому будинку або в конкретному подвір’ї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дворовик, р. дворовика, д. дворовикові, з. дворовика, о. дворовиком, м. дворовикові, к. дворовику

Більше записів