1. Собака змішаного походження, без певної породи, що часто живе на вулиці або у дворі.
2. Переносно: про людину нешляхетного походження або про того, хто виконує дрібні, принизливі доручення (застаріле, зневажливе).
дворняжка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Марчик — дворняжка: лiтом — лягаш, зимою — гончак, дома — сторож — зiрвав гаву й помчав за нею по тирсi. Тодi ж вiдстав пудель мадмуазель.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
А коли дворняжка пiдлетiла, помахуючи хвостом, i показала зуби, вiн тут же, на шосе, примусив її служити на заднiх лапах. — Все-таки я скажу, — промовив Григорiй, — не люблю я цих пуделiв.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |