1. Наявність двох рівнів, двох рівневих структур у чомусь; організація, що складається з двох рівнів (наприклад, у системі управління, освіти, законодавства).
2. У лінгвістиці — властивість мовної системи, що полягає в її поділі на два основні рівні: рівень одиниць (наприклад, фонем, морфем) та рівень їх поєднань (наприклад, синтагм, речень).