двопозиційність

[dʋopozɪt͡sijnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість або стан, коли щось може займати або функціонувати в двох різних положеннях, станах або режимах.

  2. (Техніка) –

    У техніці, механіці: характеристика пристрою, механізму або системи, що має лише два фіксовані або чітко визначені положення (наприклад, увімкнено/вимкнено, відкрито/закрито).

  3. (Соціологія) –

    У політиці, соціології: стратегічна або ідеологічна позиція суб’єкта (особи, організації, держави), що одночасно або послідовно орієнтується на дві різні, часто протилежні, сили, центри впливу або системи цінностей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двопозиційність, р. двопозиційності, д. двопозиційності, з. двопозиційність, о. двопозиційністю, м. двопозиційності, к. двопозиційносте

Більше записів