Значення
- (Техніка) –
Властивість або стан, коли щось може займати або функціонувати в двох різних положеннях, станах або режимах.
- (Техніка) –
У техніці, механіці: характеристика пристрою, механізму або системи, що має лише два фіксовані або чітко визначені положення (наприклад, увімкнено/вимкнено, відкрито/закрито).
- (Соціологія) –
У політиці, соціології: стратегічна або ідеологічна позиція суб’єкта (особи, організації, держави), що одночасно або послідовно орієнтується на дві різні, часто протилежні, сили, центри впливу або системи цінностей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двопозиційність, р. двопозиційності, д. двопозиційності, з. двопозиційність, о. двопозиційністю, м. двопозиційності, к. двопозиційносте