двоповерхий

[dʋopoʋɛrxɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Який має два поверхи (про будівлю, споруду тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двоповерхий, р. двоповерхого, д. двоповерхому, з. двоповерхого, о. двоповерхим, м. двоповерхім

Більше записів