Властивість або якість бути двоповерховим; наявність двох поверхів (поверхов) у будівлі, споруді, конструкції.
двоповерховість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або якість бути двоповерховим; наявність двох поверхів (поверхов) у будівлі, споруді, конструкції.
Відсутні