двополюсний
[dʋopoljusnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який має два протилежних полюси (про магніт, електричний пристрій тощо).
-
У політиці, соціології: такий, що характеризується наявністю двох основних, протиборчих центрів сили, впливу або протилежних принципів.
-
У психіатрії: такий, що стосується афективного розладу, при якому епізоди манії чи гіпоманії чергуються з епізодами депресії (наприклад, про розлад, психоз).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двополюсний, р. двополюсного, д. двополюсному, з. двополюсного, о. двополюсним, м. двополюснім