двополюсний

1. Який має два протилежних полюси (про магніт, електричний пристрій тощо).

2. У політиці, соціології: такий, що характеризується наявністю двох основних, протиборчих центрів сили, впливу або протилежних принципів.

3. У психіатрії: такий, що стосується афективного розладу, при якому епізоди манії чи гіпоманії чергуються з епізодами депресії (наприклад, про розлад, психоз).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |