двополюсник

[dʋopoljusnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Електричний пристрій або компонент електричного кола, що має два виведення (полюси, затискачі) для підключення до зовнішнього кола.

  2. (Техніка) –

    У техніці зв’язку та радіотехніці — пасивний лінійний чотириполюсник, у якого одна пара затискачів є вхідними, а інша — вихідними клемами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двополюсник, р. двополюсника, д. двополюсникові, з. двополюсник, о. двополюсником, м. двополюсникові, к. двополюснику

Більше записів