двополюсник

1. Електричний пристрій або компонент електричного кола, що має два виведення (полюси, затискачі) для підключення до зовнішнього кола.

2. У техніці зв’язку та радіотехніці — пасивний лінійний чотириполюсник, у якого одна пара затискачів є вхідними, а інша — вихідними клемами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |