двополюсність

1. (політ.) Система міжнародних відносин, заснована на домінуванні двох наддержав (полюсів сили) та їхніх блоків, що визначають світову політику; біполярність.

2. (фіз., ел.) Наявність двох різнойменних полюсів (наприклад, у електричному пристрої або магніті).

3. (перен.) Подвійність, наявність двох чітко виражених протилежних початків, принципів або позицій у якому-небудь явищі, процесі чи системі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |