двооктавний
[dʋooktɑʋnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(муз.) Який охоплює дві октави; такий, що має діапазон у дві октави.
-
(перен., розм.) Про дуже високий звук, крик тощо, що виходить за межі звичайного діапазону голосу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двооктавний, р. двооктавного, д. двооктавному, з. двооктавного, о. двооктавним, м. двооктавнім