двонапрямлений
[dʋonɑprjɑmlɛnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який має два напрями руху, дії, розвитку або функціонування.
-
У техніці: призначений для передачі, руху або зв’язку в обох напрямах (наприклад, про двонапрямлений рух транспорту, двонапрямлену радіозв’язок).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двонапрямлений, р. двонапрямленого, д. двонапрямленому, з. двонапрямленого, о. двонапрямленим, м. двонапрямленім