1. Двічі, удвічі; у подвійному розмірі або кількості.
2. (У математиці) Помножено на два, збільшено вдвічі.
двократно
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Двічі, удвічі; у подвійному розмірі або кількості.
2. (У математиці) Помножено на два, збільшено вдвічі.
Відсутні