Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість або стан, що характеризується подвійністю, наявністю двох однакових або подібних елементів, ознак або повторенням двічі.
- (Математика) –
У математиці та формальній логіці — властивість величини, операції або відношення, що стосується двох об’єктів або має місце двічі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двократність, р. двократності, д. двократності, з. двократність, о. двократністю, м. двократності, к. двократносте