двокопитний

[dʋokopɪtnɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Який має два копита на кожній кінцівці (про ссавців ряду парнокопитних).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двокопитний, р. двокопитного, д. двокопитному, з. двокопитного, о. двокопитним, м. двокопитнім

Більше записів